Опубліковано: 2009.03.16
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Татьяна Шорохова

***


Гонимая, увы, самой собой,
Бросая в ночь невыносимость фальши,
Я увозила грешную любовь –
Бесправную! – всё дальше,
                                         дальше,
                                                  дальше.
И поезд уносил мою печаль,
Умноженную скудными полями,
Туда – в заката розовую даль,
В ущелье меж землей и облаками.
Сбежать – еще не значит избежать
Страданья, обрученного с любовью…

Угомонись, пропащая душа! –
И исцеляйся – бо-лью,
                                 бо-лью,
                                          бо-лью…

2008
© Татьяна Шорохова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/18811/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG