Опубліковано: 2009.03.15
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Юрiй Ходарченко

Виртуал     (Апокриф)

Тянулся год, скрипучий, как арба.
В мешке заплечном помещалось шило…
Оркестр играл разлаженно, фальшиво,
А трубача не слушалась труба.

Считал монетки престарелый гном;
Но слышался средь этих какофоний
Твой чистый голос, предрассветно-сонный.
И солнце робко гладило окно.

Весь город спал. Был снам потерян счет.
Потеряно ненайденное слово…
Открытый лоб подчеркивают брови…
Всевышний спал, а праздник правил – черт.

В который раз порозовел восток.
На выпас вышла облаков отара.
Случайность? Божий промысел? Подарок…
Наполовину списанный листок.

Благословляю утренний приход:
Он, как игра – бесхитростный – в гляделки.
Всевышнему я предлагаю сделку:
Пускай предскажет новый поворот.

Нога скользит. А взгляд скользит за ней.
Пшеницы спелой, с ароматом мяты –
Твоих волос – касаться так приятно.
И виртуально таять в их огне…

2007
© Юрiй Ходарченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/18789/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG