Опубліковано: 2009.03.07
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ігор Янович

СОНЕТ УСТОЙЧИВОЙ ВЛАСТИ ИСКУССТВА  3992

Из книги «Женщине-искусствоведу».

Когда-то в прошлом – на меже – детей секли!
И документом пограничья были шрамы.
Не слал поклоны я лицу дворянской дамы.
Её ли вотчина размером с Сомали?

Знай, что глазами – территорию – вдали –
ребёнок щупал, ощущая панораму...
Не важно то, что исполняют волю «замы» –
мои стихи на волнах кож – не корабли.

Воображение, отсчитанное в розгах,
слагало общий планетарно-божий образ
и закреплялось поклонением в углу!

Фантазий не было! Пороли крепостного,
когда и взрослым был… И что ж, теперь всё снова?
Не превращайте на тусовках мысль в юлу!

1999
Киев, 05 августа
© Ігор Янович
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/18638/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG