Опубліковано: 2009.03.05
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Євгенія Більченко

Презумпция виновности


Выспаться, выплакать бы – да некому ведь:
Сил моих больше от снов отнекиваться!..
Пальцы, мобильному мозг проевшие…
Светлая смертность в зрачках Иешуа.

В глотку обратно загнав «Люблю тебя!»,
Ночь нагнетает свою прелюдию…
Может, две стопочки Достоевского мне,
Чтобы привиделась чья-то Ева в окне?

Вширь разрастается сумасшедшинка,
Вглубь… Тают лебеди в юг прошедшему…
Вечный диагноз: летать «вообще не как все»…
Сэлинджер – Вифлеемский священник в овсе.

В «жите»… Как жить и, голодным досыта,
Жрать свое счастье вне зоны доступа?
Бабочек выдохнул Космос – Буддами…
Боже, прости меня! Я не буду, я

Виновата…
         13 февраля 2009 г.

2009
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/18555/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG