А ось, і я, як би приїхав до свого рідного Харкова.  
У мріях.  
А жити нема де.  
І пустили б мене пожити в мій улюблений Харківський Зоопарк, у відділенні приматів.
… Природно.  
А на клітці повісили б табличку  – «Сетератор звичайний».
І сидів би я там цілий день непорушно і неголений…
І  дивився б на приходящих до мене задумливо і з цікавістю.
Як горила з мого ж дитинства.