Опубліковано: 2009.02.27
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Лія Чернякова

приблизительный пейзаж

Не точка – ниточка дождя
живая
Два края раны, бередя,
сшивает,

И вызревая на небесной
Глине,
Зрачок над лесом прикрывает
Синим

Платочком, ласточкой. Полет
как ластик
Сотрет закат, кровавый пот,
Все сласти,

Все страсти тучного вранья...
Устойчив
На глади взгляда крестик (я).
И точка.

2009
© Лія Чернякова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/18427/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG