Опубліковано: 2009.02.18
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Віктор Шендрік

* * *



Поздний ужин и «шансон»,
После дождика озон –
Вот и весь для двух персон
Вечер.
Мы гадали, что нас ждёт,
И поставили на чёт,
Кто бы думал, что падёт
Нечет.

Приучаюсь жить один.
Как любому из мужчин,
Хорошо под этот сплин
Пьётся.
Только сердцу не до врак,
Я зажал его в кулак,
Да, ретивое, никак
Бьётся.

В чистом поле огоньки,
Волчьи щёлкают клыки...
Я срывал твои силки
С кожей,
Но бестрепетна рука,
А кручина, а тоска,
Глубока ли, высока,
Гложет.

Не сумеет эта ночь
Ни прикончить, ни помочь,
Что же воду нам толочь
В ступе?
Приучайся жить одна.
Правда, жизнь полным полна,
Если есть тебе цена –
Купят.

Поздний ужин и «шансон»,
После дождика озон.
Предрешён и обречён
Вечер…
То-то будни шелестят,
Время не бежит назад,
Но зато, как говорят,
Лечит.

2008
© Віктор Шендрік
© музика: Олексій Кравцов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/18264/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG