Подразнення і гра в нейтралітет,
Гра почуттів, захованих в повітрі,
Між фраз з пожовклим присмаком газет,
Між посмішок, що розлились на світлі.

У терпких мріях порухи сердець
І відчуття води у кожнім слові,
Невже ми все зведемо нанівець?
А може ці слова не випадкові?

Мабуть тепер настав наш час навчитись
До спільних нам приводити основ,
Не розгубити, щоб не розгубитись,
І хай живе пластмасова любов!