3

Сонце моє, нехай мене вбиває
Твій осоружний спокій. Я готова.
Так помирає кожен, хто не знає,
Що сонячність твоя цілодобова.

Всі промені крізь мене, скам’янілу
Чи непритомну, страчену тобою,
Всі промені крізь мене, блідо–білу –
Ніколи вже не буду я чужою.

Сонце моє, крізь крики божевільних
Почуй: « я не дійсна в твоєму світі».
Пробач, серед сотень велично-вільних
Лише через мене залежиш від миті…

Не моє Сонце!