Опубліковано: 2009.02.12
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Любов Останина

***

С предчувствием тепла беспутней вьюга.
Изменчив образ твой и неисповедим
очередной тот миг, когда мы друг без друга,
вновь обознавшись, память победим.

Дистанции однажды обозначив,
сглотнем досадной встречи горький ком.
Мы – некоммуникабельны, и значит,
что  худо-бедно ли, – переживем.

Мы – материалисты. Нам ли верить
в двух избранных мистическую связь?
Но пережитком давних суеверий
вдруг вспыхнула меж нами та напасть.

Как сторонились: не обжечься б часом!
Мы, баловни комфорта, впопыхах
занозы выкорчевывали с мясом
с презрительной усмешкой на губах.

Всех привилегий незабвенней пытка
отточенной улыбки словно нож.
Благодарю за видимость попытки
побега и спасительную ложь.

2009
© Любов Василенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/18128/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG