Опубліковано: 2009.02.09
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Светлана Левантович

Косы мои косы

Косы мои косы,
Рыжие, тяжелые.
Как травушку росы,
Утомили голову.
Было вчера холодно,
Зябко по-осеннему,
А сегодня всклянь окно,
Светом дом просеян.
Сон мне зимний снился,
Да на счастье случай:
Солнечный скатился
На колени лучик.
Расплету я косы,
Выбегу на улицу…
Как простоволосое
Бабье лето жмурится!



2009

Всклянь – старинное русское слово, обозначает наполненный до краев.
Встречается в лирике Б. Пастернака.

© Светлана Левантович
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/18093/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG