Опубліковано: 2009.02.05
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Марина Генчикмахер

***

Я по юности любила страстотерпцев,
Я читала лишь трагические книги.
Я несла печаль великую под сердцем,
Будто схимник свою схиму и вериги.

А душа моя, как сбитые коленки,
Вечно ныла,- все ей, глупой, было серо!
Сколько танцев простояла я у стенки,
Не заметив пылких взоров кабальеро?

Горевала горячо и виртуозно
Я в поэмах, романтических по стилю.
Говорили мне: «Зачем же так серьезно?»
И «Не надо так трагично!»- говорили.

А теперь за прибауткой - прибаутка.
А казалось бы, о чем сейчас смеятся?
И танцую, растолстевшая как утка,
Неуклюже наслаждаясь ритмом танца.

Там споткнулась, там неловко повернулась-
Так же утки пляшут в дебрях краснотала.
Верно в детство я впадаю через юность
Ту, которую напрасно прострадала.

2009
Los Angeles
© Марина Генчикмахер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/17998/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG