Відперуть дощі усе й відмиють.
Щире злото почуттів у нас.
Я піти від тебе не зумію.
Перший звіт у нас – Медовий Спас.

Мила, що не так було – не сердься.
Дощ – неначе сльози по лиці.
Прихисти моє сьогодні серце.
Вір: рука опиниться в руці.

Не протився ні собі, ні Богу.
Пройдено вже стільки – не іди!
Тільки вдвох осилимо дорогу.
Прийде Спас освячувать плоди.

Ти – моє спасіння і погуба,
Сонячна, медово-золота.
Якщо я тобі, кохана, любий,
Хай уста освячують уста.


14 серпня 2012 р.