Опубліковано: 2009.01.25
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Павло Вольвач

***

Електропередач гінкі опори.
Білястий елеватор вдалині.
Шлагбаум. Переїзд і семафори.
Будиночок з геранню на вікні.

Сади й дахи сповзають вниз по кручі,
І стежка вздовж іржавих гаражів.
І барви квітників такі ядучі,
Як по руків'ях зеківських ножів.

Застрелитись отут - хіба тут жити.
А лучче за вікном простого чи
Кур'єрського під вечір пролетіти,
Об вугол столу крашанку б'ючи.

Та стежка йде униз. І будуть скрипи
Обшарпаної фіртки в пустоті.
Очей блакитних видовжені риби
Мені назустріч тіпнуться тоді.

І буде гріх. Отак себе розраю.
Над селищем, невидимі, вгорі,
Кудись пливуть провінціали раю.
Іду назад. Шепчу "Vive la Patrie!"

1997
© Павло Вольвач
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/17824/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG