Опубліковано: 2009.01.24
Поетичний розділ: Філософська лірика

Анатолій Мельник

Слово слетит с губ

Глянул - совсем сед,
Рядом сосед, дед,
В душу мою - cад,
Семь поселил бед.

Кроток мой нрав - ложь.
Дождь- это корм рек.
Брошу в поток брошь
Времени дань - век.

Буду искать скит,
Скифов винить - дик,
Небо плащом крыть,
В горле душить крик...

Дареный конь хром,
Каменный дом - храм,
Книга стихов - том,
Сын мой и ты - там.

Боль и тоска - здесь,
Ставят в груди сруб...
Дабы познать высь
Вырос в лесу дуб.

Дабы познать глубь
Канет во тьму жизнь,
Слово слетит с губ,
Камнем уйдет вниз.

2009
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/17803/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG