Опубліковано: 2009.01.21
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Євгенія Красноярова

КОРАБЛЬ ПРОКАЖЁННЫХ

Безумец правит нашим кораблём.
Штурвал теперь во власти прокажённых,
И ни они, ни их слепые жёны
Не говорят, куда же мы плывём.

На зов Альгамбры – платиновый зов.
Очнитесь же! Мы движемся по кругу…
Пока вы пожираете друг друга,
Слабеет натяженье парусов,

Канат не держит флага, якорь стар,
И вместо карты – выжженная рана,
В которой нет ни суш, ни океана –
Вас обманул торговец-антиквар.

Посеявшие мрак и пустоту,
Оглохшие, загнившие – на троне.
Лишь клятвенно возносятся ладони –
На берег нас ссадить в любом порту…

Спасенья – нет. О где же ты, земля?...
Немыслимо, чтоб – вдруг – слепцы прозрели.
Настанет час – мы не избегнем мели.
Не нас найдут – останки корабля.

2009
© Євгенія Красноярова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/17752/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG