Це і є той рідний мегаполіс,
Де труба стримить із-за труби.
Малиновий будяковий голос
І димів розкудлані чуби.

Тут і барви, тут мені і ритми -
Хай он пройде товарняк лишень.
Будуть дихать і балки, і бритви
Із нервових злодійських кишень.

І, як завжди, вітерець нестиме
Білі хмари в степ і на лиман.
І ділити Україну з тими,
З тими, для котрих її - нема...