Опубліковано: 2006.11.26
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Володимир Гутковський

ЛИТВА

Вновь выгибая спину,
прячась в густой тени,
трасса скользнет в лощину –
выйди, передохни.
Там среди редколесья
думают про свое
озеро Леокеса,
озеро Кирнейлё.
Эхом долгой разлуки
из печальной земли
эти сосны и звуки
медленно проросли.
Рядом с дорогой торной
плещется, холодна,
чистой воды озерной
ясная глубина.
Сбрось хоть на время тягот
так надоевший груз.
Жаль, что у красных ягод –
терпко-опасный вкус.
Ветер гуляет в дюнах,
лесом поросших на треть.
Самое время подумать,
выслушать, подсмотреть.
Где, как тихая месса,
вечное забытьё, –
озеро Леокеса,
озеро Кирнейлё.

2006
© Володимир Гутковський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/1753/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG