укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44604, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.11.26
Роздрукувати твір

Володимир Гутковський

Дождь

Дождь

О дожде – и в третий раз, и в сотый.
Вновь его скороговорка птичья
Дробные отстукивает ноты,
Умножая сходство и отличье.
В никуда уводит за собою,
Зная цену рубежам и срокам.
Легкою небесною водою
Весело скользит по водостокам.

Грохотом отрывистым и гулким
Потемневший небосвод распорот.
Дождь, запрыгивая в переулки,
Тут же устремляется за ворот.
И просеян самым крупным ситом,
Предстает в обличье божьей кары.
Поневоле зонтик твой раскрытый
Подставляем под его удары.

Дождь идет и кончится не скоро.
С каждым часом – все темней и глуше.
Надо все таки задвинуть шторы,
Отделившие кусочек суши
От воды локального потопа.
Пуст и маломощен он, но все же,
Как свидетельствует прежний опыт, –
Может затопить и наше ложе.

Дождь, как видно, зарядил надолго.
Льет и льет – уже почти неделю.
Правда, без особенного толка,
А скорей по части канители.
Он сродни разнообразным свойствам,
Что, не провоцируя на стычки,
Этим ослабляют беспокойство
В силу устоявшейся привычки.

Дождь прошел. Трава в осколках смальты.
Отзвуком какой-то подоплеки
Все еще заметны на асфальте
Темные неровные подтеки.
Щедро расточают отраженья
Лужи, переполненные влагой.
В них наглядней всякое движенье
И отчетливей, чем на бумаге.

Где же дождь? Жара все больше мучит.
Море изнывает у причала.
Ждет, чтоб сконденсировались тучи,
И опять все началось сначала.
Истина, затверженная в школе, –
Дождь – одно из вожделений плоти –
Неизменно в выигрышной роли
В том или ином круговороте.

1995
© Володимир Гутковський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні