Опубліковано: 2009.01.10
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Павло Вольвач

***


                По пустынным бульварам ночных городов
                Я шагал одиноким здодеем...
                                                           Эд. Лимонов


Зірки вмочали золоті гілки
У фіолети. В сон м'якої ночі.
А вівці пітьми сходились в балки,
Трусили вовною на площі.

Лежала жінка десь - пухнаста панна.
Незмигно так вдивлялася у стелю.
А я пустельним йшов майданом.
Писалося життя пастеллю.

Всі існували на землі
І первозданними, й бездонними.
Край неба малиново тлів
Понад мартенами і домнами

І, розкуривши "чинаря",
Вертався я, мов "чайки" з Кафи,
Йдучи собі повільно-скоро.
Дух чи міліції наряд, -
Та брало щось мене під пахви
І підіймало вгору, вгору....


1999
© Павло Вольвач
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/17491/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG