***
Глянь: криштальної чесності кіт,
Причаївшись цнотливо на салі,
Сіроманку пантрує, сидить,
Жде, щоб в лапки до нього попалась.

А надворі тремтить далина,
Світ радіє погожому дневі.
І розбуркує в серці весна
У кота почуття березневі.

Але кіт, якби навіть вмирав,
То б і то не спіймався на салі –
Просто в нього висока мораль,
Вища нашої з вами моралі.

І нехай пройде тисяча літ,
Поміняються миші в підвалі…
Вічним докором, люди, вам кіт,
Що цнотливо полює на салі.