Опубліковано: 2009.01.09
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Анатолій Криловець

***

***
Стримлять з води очеретини –
Зачаєно на дні ріки
Чекають слушної години
Хоробрі вої-козаки.

Вкриває чола жабуриння
І мул заносить річковий.
Чорнобиль вдарив під коріння…
Та ще не вмерла… Дух – живий!

Вкраїнське стелиться мовчання,
Переростаючи в санскрит.
Ще ми, мов з могікан останні,
Своєю вмієм говорить.

Вже півземлі народ утратив,
Вже у степах замовк наш спів.
Та ще не пізно: є Карпати,
Є волелюбний древній Львів.

Кохана неню Україно!
Скажи, скажи, допоки ти
Натужно так в очеретину
Іще збираєшся сопти?!.

Не спіть, зачаєні Нечаї!
Пора вставать до боротьби!
Уже над вами чорні чайки
Кричать зрадливо: “Киги-би…”

1989
© Анатолій Криловець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/17463/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG