Забіліли сніги, забіліли. Просто так - забіліли і все. А мені між снігів заболіли Твої млисті ім'я і лице. Бо без тебе ця балка бездомна. І душа, і хати, і зима. І та сиза, на обрії, домна, Що не треба мені й задарма. Молодик проступив над трубою. Стало червоно в першім вікні. Хай саднить. Та смачніші з тобою Цього світу бузки крижані.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”