Опубліковано: 2009.01.09
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Павло Вольвач

***

Забіліли сніги, забіліли.
Просто так - забіліли і все.
А мені між снігів заболіли
Твої млисті ім'я і лице.

Бо без тебе ця балка бездомна.
І душа, і хати, і зима.
І та сиза, на обрії, домна,
Що не треба мені й задарма.

Молодик проступив над трубою.
Стало червоно в першім вікні.
Хай саднить. Та смачніші з тобою
Цього світу бузки крижані.

                                   

1996
© Павло Вольвач
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/17452/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG