Опубліковано: 2006.11.24
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Вікторія Шпак

Ашекспірш

Моя кохана дихає, як люди, а не пахтить, мов квітка навесні. Вільям Шекспір, сонет 130 у перекладі Дмитра Павличка

Ашекспірш

         Моя кохана дихає, як люди,
         А не пахтить, мов квітка навесні.
                                                                  Вільям Шекспір, сонет 130
                                                                  у перекладі Дмитра Павличка.


Не хочу, щоб тіло пахло, як тіло.
Хочу, щоб травами всіма пахтіло.
Щоб – чебрецем, полином, цвітом липи,-
Пахощі ті, щоби разом ти випив…

Щоб наді мною схиляючись тихо,
Ти відшаманив підступнеє лихо.
Хочу, щоб втративши зустрічам лік,
Ти мій залицарив образ навік…

2006
© Вікторія Шпак
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/1730/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG