Опубліковано: 2009.01.04
Поетичний розділ: Філософська лірика

Юрій Чайка

***

Не видя в том ни позы, ни кощунства,
Ни перспектив рассудок сокрушить,
Я нахожу в душе всего два чувства:
Желанье жить и нежеланье жить.

На истину пока не выдам вексель.
Повременю. Но думается мне,
Что все мои инстинкты ли, рефлексы ль
В два эти чувства вписаны вполне.

Казалось бы: досада, униженье,
Азарт, любовь…  А мерку приложить –
Вся разница (бог мой!) в соотношенье
Желанья жить и нежеланья жить.

Да разве на земле найдется кто-то –
Чей вкус непогрешим и верен взгляд –
Не знавший ни отчаянья, ни взлета,
А только – пятдесят на пятдесят?!

Не хоронюсь ни горечи, ни злобы.
Но вот чего не испытать бы впредь:
Чтоб нежеланье жить, сколь ни росло бы,
Не перешло в желанье умереть.

2008
Харьков-Воронеж

До сих пор нНе публиковалось

© Юрій Чайка
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/17296/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG