Опубліковано: 2008.12.29
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ігор Янович

СОНЕТ ЛЮБОВНЫХ НОЖНИЦ  4702

Из прелюдии к книге «В оранжевом зареве»

Как ножки ножниц, разошлись для боя души,
чтоб слиться в сабельно-компьютерном бою.
Сказал железно «девке»: «Врежу, хоть люблю!»
Она ж потребовала байтов с чьей-то «сушей!»

Для аппетита предложил ей ножки Буша,
пообещав, что их прилично подсолю.
В голодный год не подошли вдвоём к нулю,
но не нацелилась быть в генах общей тушей.

Плотнеет время в генетической бордели,
и я справляюсь с личным чувством еле-еле.
Не до идей, не до любви в инцесте строк.

После палат – остались в печени метели
и выживания – классический урок,
в котором бедность, как известно – не порок.

2003
Киев, 26 декабря
© Ігор Янович
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/17187/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG