Опубліковано: 2008.12.29
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Поляков

Белеет парус одинокий

И удивляя, и врачуя,
Не парус ли мелькнёт вдали?..
Пускай на миг, но так хочу я
Застрять внезапно на мели.
Чтоб никуда не уносила
Времён бессменная волна,
И чтоб во мне дремала сила,
И всё-таки была вольна
Решить, когда сорваться с места,
Нащупав ручку под рукой –
Из темноты шагнуть подъезда,
Как будто в буднях есть покой.

2008
© Андрій Поляков
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/17182/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG