Опубліковано: 2008.12.27
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ігор Павлюк

***


Сніги небесні пробуєм на смак.
Любов гаряча в нас – як вовча паща.
І хмара заступила віщий знак.
А нам щасливо тому, що пропащо.

П’ємо вино і синій виноград,
Розплескавши собачу кров світання.
Так вже було зо п’ять століть назад...
І те, що є між нами, – вже востаннє:
Твій плач здригальний в апогеї злить –
Моє найбільше щастя волохате.

Козацький рай.
Ніщо мене не злить.
Калини вибух.
Синьо-біла хата.

Хай чорнохлібий вечір надійде.
Хай білохлібе знов світання всюди.
Те, що пройшло крізь пекло, – вже святе,
Те, що в раю, – ніде уже не буде...

Свистять над нами кулі й солов’ї,
Яких любили ще неандертальці.
І крики ніжнолезих кураїв -
Як від обручок борозни на пальці.

Згубивши сенс, подумаєм про смак.
Любов гаряча в нас – як вовча паща.

І хмара заступила Зодіак.

А нам щасливо тому,
Що пропащо...

2008
© Ігор Павлюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/17146/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG