укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44190, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.12.21
Роздрукувати твір

Ігор Піляєв

***

                              Душе, как Шамбале, наружный этот мир
                               Распахнут настежь, зрим, боготворим,
                               Нам  всё знакомо здесь:
                                                  и вёсны – это мы,
                               И жаворонок выпеченный – мы.

                               И всё нам ведомо. Вселенная – душа.
                               Про внутренности ж наши ни шиша
                               Не ведаем, не зрим. И презираем
                               Венозные их реки, клетки, слизь,
                               Подкожных царств загробный, душный запах…

                               Внутри себя не видим и не знаем
                               Мы ничего про этот странный мир.
                               Он так далёк от азбуки квартир,
                               Он чужд уюту звёзд, от космоса внутри
                               Мы далеки, как дворнику – пришельцы.
                               Вселенная, мы в космос твой вошли
                               Одной душой. Тела ж нам – пирамиды,
                               Как дыры чёрные от Бога… В нас, внутри
                               Всей жутью напирает Атлантида…

                               И где изнанка – мы иль этот мир,
                               Припёкшийся к нам стенкою кирпичной,
                               Морями, облаками и судьбой?

                               Прозрев же, видим: чернонебье – в нас,
                               И тьмы египетской не выскрести из плоти.
                               Душе родней скопленья чистых звёзд,
                               Чем огненная лава нашей крови.

2005
Киев
© Ігор Піляєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні