Опубліковано: 2008.12.21
Євгенія БільченкоHomo viator Снег с прожилками глины. Крест березы – как веха. Путь, горбатый и длинный, Змеем свившись, – уехал. Как в преддверье рассвета, Бьют вечерние восемь. Поле плавится ветром. Снег с прожилками весен. В за-граничное «Кроме» Бог ступает бесшумно. Снег с прожилками крови… Богородичный Шуберт. Бытие – здесь и нынче – Апофатика сути. Снег – судилище Линча: Мы – преступные судьи. Грязно топчутся люди. Ждут Рождественской Вести… Снег – без тени иллюзий, Как невеста без чести. Путь, расквашенный в кашу. Бред… Бреду вброд, – но еду. Снег с прожилками нашей Талой горе-победы. Лед на веках калины – Плод Адама и Евы. Путь с прожилками глины… Снег… Никто не приехал. 14 декабря
|
2008 Киев "Homo viator" - лат. "Человек путешествующий" (из трактата французского философа-экзистенциста Г.Марселя) © Євгенія Більченко |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.