Чи моя такая доля Діточок на смерть збирати, Чи моя такая доля Сльозьми Господа благати, Чи моя такая доля З попілу вставати й жити – Чоловік казав, що доля Наша – Богові служити. Та убили чоловіка, У рекрути пішли діти, Поневолі, по недолі У вінках зів’яли квіти, А я боса, погоріла Та й пішла собі по світу, А що залишилось у мене – Срібний хрестик і молитва, Тож моя такая доля – За діток моїх молитись, Тож моя такая доля – Молитву не загубити, Тож моя такая доля – Збирати квіти – Чоловік казав, що доля Наша Богові служити! Як до Бога я до неба Підіймаю чорні руки, Ти візьми мене до себе, У свої блакитні луки! Ти візьми мене до себе, Тільки дай пожити дітям, Серед квітневого степу, Під покровою блакиті. Та моя такая доля Діточок на смерть збирати, Та моя такая доля Сльозьми Господа благати, Та моя такая доля З попілу вставати й жити – Чоловік казав, що доля Наша – Богові служити.
|