Опубліковано: 2008.12.14
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Поляков

Октябрь

Как пугливая даль - не подпустит.
Над землёю, где морок дрожит,
Мерклым светом нахлынувшей грусти,
Ночь познавшее небо горит.
Одинокая птица мелькнёт.
Эхо вскрикнет прощально, тоскливо.
И почудится: ветер несёт
Пыль разлук вдоль дорог торопливо.
Безысходность. Понять до конца,
Видно, я никогда не сумею
То, пред чем и дрожу, и немею.
Лист сорвался.

Коснулся лица.

2008
© Андрій Поляков
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/16829/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG