Опубліковано: 2008.12.09
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Мiхаiл Мiтько

Король Сентября

Король Сентября, побелела твоя борода,
Но деревья, как прежде, тебе отбивают поклоны,
И вдали растворилась лихая минута, когда
Листья клёна сорвал ты себе на погоны.

Все твои диспозиции ныне предельно просты –
Вместо дымных сражений одни лишь дворцовые залы.
Пожелтели погоны, желтеют повсюду листы,
Вот и выбрался ты из солдат в генералы.

Отчего же теперь ты стоишь у окна сам не свой,
Отчего ты хандришь, утешенью не веря любому?
Оттого ль, что солдаты, которых ты вёл за собой,
Отойдя от тебя, присягают на верность другому?

Власть уходит, но ты не печалишься вовсе о ней,
Утешает тебя, что преемник – поклонник закона.
Он живёт, как поёт, и во многом тебя посильней,
Только вряд ли пойдёт с перочинным ножом на дракона.

2008
© Мiхаiл Мiтько
© музика: Мiхаiл Мiтько
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/16786/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG