Обігрій промінчиком останнім
Лист кленовий, що летить  здаля.
Освяти теплом, немов коханням,
Зовсім вже оголене гілля.
Прокрокуй неспішно і статечно
По алеях в жовтих покровах.
Усміхнися радісно і гречно
Й бісиком заграй в моїх очах...
А коли летітимеш за хмари,
Загорнувшись в їх товстий сувій,
Ти землі віддай свої всі чари,
Перед зимнім сном її зігрій...