укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.11.17
Роздрукувати твір

Станіслав Бельський

Осенние этюды

1.

Поредело осеннее пламя –
Будто в сумерках тушат фонарь.
Мокрый воздух исходит плевками,
Застывая, мне точит гортань.

Раньше низкая, зябкая темень,
Жёлтой ночи хрустящий раствор.
Тяжелеет сердитое время,
Взяв любовь под железный затвор.

Купола в светофорной зелёнке царят,
Небо тускло спускается с плавных орбит.
Дни, как белые птицы, на запад летят,
Солнце вилами улицы-сны ворошит.

2.

Ось года вертится со скрипом
И ржавых дней наматывает цепь.
Рояльный воздух переполнен хрипом,
И в жидких взглядах проступает смерть.

Торжественная смерть печальных листьев,
На длинных пальцах – золото колец,
И клейстер неба стал безбрежным, чистым,
Висячих улиц – или стад овец –
Раскрылся аметистовый ларец.

Подоткнут пёстрым покрывалом
Железных крыш кубопейзаж,
И солнце гибнет величаво,
И панцирь времени хрустящ.

О, осень – красная стрела!
Твой век – на глади след весла,
Твой возглас – слабая трава,
И кровь – застывшая вода.

3.

Все художники любят, осень,
Твой изысканный, яркий мир.
О, побудь ещё с нами, просим,
Царь молочный, осенний пир.

Я рифмую тебя с чем попало,
Осень – томный и плавный изгиб,
Твоё бремя, которого мало,
Твой измученный, тающий нимб.

Я люблю твои жёлтые крылья,
Пью с тобою, с тобою умру.
Силу твёрдую сменит бессилье,
Явь – оранжевый сон на ветру.

А пока – над крутым вавилоном
Проливается ясная синь,
И молочным, и радужным звоном
Мягкий день разрастается вширь.

1999
© Станіслав Бельський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні