Опубліковано: 2008.11.11
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Василь Дробот

Никакого слова про запас...

* * *

Никакого слова про запас.
Всё открыто до последней капли.
Даже если строчкою не спас, –
Сил придаст – случайная – не так ли?

Все, что есть в душе моей сейчас,
На бумагу просится, тоскуя,
Словно этот вздох – в последний раз,
А потом судьба перетасует

Навсегда молекулы мои
И придаст им разные порядки
В разных судьбах – даже не моли:
Наши судьбы до смешного кратки.

Но и если б жизнь была длинней,
Кто бы знал, что нужно делать с ней?

2008
© Василь Дробот
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/16366/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG