Опубліковано: 2008.10.29
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Сергій Татчин

Долина  Снів

1
Коли б щасливому мені
достало сил:
перетворитися в пісні –
на всі часи,
то я б, напевно, долетів
до тих країв,
де одинокі при житті
жінки мої.

Вони розмірено живуть
в Долині Снів,
латають небо, жнуть траву,
смакують дні.
І виглядають з-під руки
до ранку сни,
а сни на колір – як квітки
у бузини.

Та бузина на зло мені
цвіте вночі,
гудять над нею в вишині
зірки-хрущі,
і сонми янголів летять
у далину,
а я б гойдався, як дитя,
в колисці сну.


2
Шукайте справжнього мене
в Долині Снів,
там де сузір’я „Все Мине...”
горить мені.
Де сиві літери хмарин,
як неживі,
щоночі падають згори
й лежать в траві.

Там Божих янголів політ,
крізь хід годин,
тече у дзеркалі землі,
як в тлі води.
А із безодні глибини
встає межа,
що розділяє сум-і-сни,
любов-і-шал.

А ще ввижається Господь
посеред хмар,
і в голубих очах Його –
завжди зима.
Від того холоду мене
проймає в жар,
бо я не знаю що мине –
любов чи шал.

2004
© Сергій Татчин
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/16232/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG