Опубліковано: 2008.10.29
Поетичний розділ: Філософська лірика

Євгенія Більченко

Каменщик

Ночь высекает глыбы огня
В каменоломне.
Не понимают люди меня…
Что ж, поделом мне.

Не понимают посева дружб,
Пахоты, нивы…
Души в обличье прогнивших груш…
Значит, хрен с ними.

Будет рассвет, череда в семь бед,
Бури, цунами…
Бой, где неправых и правых нет,
С ними и снами.

Утро, как парубок молодой,
Влезет в окно мне…
Видимо, Бог – господин седой

Каменоломни.
        15 октября 2008 г.

2008
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/16227/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG