Опубліковано: 2008.10.18
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Євгенія Більченко

Молебен старого октября



Очнувшись от нежности, тополя
Пустились бежать полусонным небом;
Смигнула разбуженная земля
В преддверии теплого еще снега.

За вечным окном – тишина и грусть.
Еще в эпилог не вросло начало.
И девочка-ночь не сказала: «Пусть»,
Семнадцать флотилий спустив с причала.

Наивный ребенок – седой старик –
За правнуком ходит, как добрый ослик…
А ты ничего мне не говори:
Изыди, любовь.
Да святится осень.
                   13 октября 2008 г.

2008
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/16078/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG