Ірина Шувалова***моє розуміння з твоїм розумінням, ниточкою оперізавшися, як альпіністи у зв'язці, виснуть над прірвою (правда, мені це личить? мовчки пити й невимушено сміятися, і попільничку мучити поглядом... ясно, що я намагаюся щось приховати в кутиках рота. у забігайлівці пахне м'ясом. бачиш - це дуже страшно: суміжно бути) моє "я не можу" з твоїм "я не хочу" рідні. у них у жилах та сама повільна флегма. коли язики танцюють під піднебінням, тоді ненадовго зникає потреба неба, та є небезпека у комусь впізнати значно більше, ніж просто себе, упізнати прірву. вирви цей спільний корінь із наших значень. вирви. (бачиш, мені так личить курити, рухати пальцями рук, губами, предметами... власне, тоді, коли мені вкотре бракує духу зізнатись у незнанні, я іще прекрасніша) смисли мої із твоїми смислами вкупі - зграйка сліпих. сонце в роті у неба - кляпом. здряпай мій погляд із себе - як здряпують струпик. здряпай. вийми мій голос із рота мого. ти вартий всіх цих ротів. в забігайлівці пахне смаженим. все буде просто - просто, як ляже карта. хлопчик і дівчинка лізуть удвох під парту. hasta la vista! потім поділитесь враженнями. |
2008 © Ірина Шувалова |