Опубліковано: 2008.10.14
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Станіслав Бельський

***

Ветер долистывает книгу последних листьев на деревьях.
Ты мерзлячка, и холод так же трогает твоё лицо
                                  колючими пальцами.
Я знаю твой цвет: вишнёвый на серебре,
и теперь эта нежная строгость
                         в луже тёмной осенней воды.
Да, это опять прозрачная осенняя картина,
но медленное приближение зимы
                         вынуждает стихи становиться белыми.
До свидания, Наташа.
Тебя по-прежнему любят.

1994
© Станіслав Бельський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/15908/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG