На горизонті місто, чужі будинки.
Вдома чекає кава і тепле ліжко.
Зараз моєму тілу не до зупинки
І не сприймає мозок нової книжки.

Втоми давно немає, вона сходилась.
Звуки заснули в теплих від світла вікнах.
Тільки думки і очі чомусь втомились.
Ніч не така холодна. Така привітна.

Що ж я шукаю в місті, яке заснуло?
Хочу втекти від дня? Від самої себе?
Мабуть, це надто сумно, та я забула,
Як виглядають зорі в нічному небі.