Опубліковано: 2008.10.06
Поетичний розділ: Містика, видіння

Костянтин Віхляєв

***

Крепок холод ночи,
Зябнет городок.
Бродит сон, охочий
До земных морок.

То в стекло подышит,
То вздохнет совой.
Тише, милый, тише,
Ткись, пока живой.

Не сгущайся тенью,
Не ищи уют,
Люди – не растенья,
Встанут и убьют.

2008
© Костянтин Вiхляєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/15781/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG