Опубліковано: 2008.10.06
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Олександр Афонін

***

И снова рожок Луны и пенье цикад в саду...
А я по ночной степи босой не спеша иду.
Иду на прибоя шум, на волн торопливую речь,
Под купол ночных небес, горящий в сто тысяч свеч.

Весь мир нынче только здесь! И принял мое родство!
И счастлив я, что живу песчинкой внутри его...
Что с ним я навеки слит и в августовской ночи
Мой голос, хотя бы миг, в оркестре его звучит...

2008
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/15752/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG