укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.10.02
Роздрукувати твір

Ніка Новікова

Делай добро. Бросай его в воду

[1]

Семь недожитых лет, как одна неделя…
Дни за одним - к другим,
будто про-ститутки.
Время охоты. Копья уже дозрели.
Зверь, затаившись, ждал от тебя поступка,
так же, как я. Жестокий, голодный, глупый
жар неостывшей крови под трепет туши…
Племя
искало
жизни
в звериных
трупах.
...
Время охоты.
Время борьбы за души.

а в моем ноябре не-холод-но-слишком-бело. на двоих не хватило хвороста -
разошлись. у всего есть предел, у глупости - нет предела. нам могло не
хватить и рыжих, мохнатых белок... нам могло не хватить и хитрых,
вонючих лис... что ж ты, милый, огнем с зимою моей наделал?

Падаль в добычу – слишком гнилая тема.
Шкура, мой мальчик, вовсе не значит зверя.
Плохо, что мальчик главным своим тотемом
Шкуру назначил.
Хуже –
я в это верю.

[2]

...і не було нам печер, а лише морози.
І не було нам вогню, тільки вічна тиша;
Зграї круків по небу, щільні, мов проза;
Теплі його обійми, скупі, мов вірші.
…ми розсипались із "до" у хронічне "після",
ми розривались на видиму й темну сторони.
блякнули чорні, білі вплітались ворони
відьмі у чуб,
аж зорі молочні кисли.

та добіжить, і лобом упреться в ріку
наша Дорога.
ти правий, я – лівий всесвіт.
і розіллється кригою чорний плескіт.
я перейду по водах, а ти не зможеш –
місячний шлях на кладку не дуже схожий.
ми ж із і безоднею
[...]
можемо так довіку –
пильно вдивлятись в душу одна до одної.

2008
© Ніка Новікова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні