Опубліковано: 2008.10.01
Поетичний розділ: Філософська лірика

Євгенія Більченко

Попойка у фонтана



Боль, древнее которой лишь детские сны…
Никому ничего не проси на зло…
Никогда не читаю стихов родным,
На свадьбе, у гроба и за столом.

Но сегодня все глотки пьяные:
Заорать о высоком сдуру бы!
Никакого в мире изъяна нет:
Так и задумано.

Сны, древнее которых лишь детская боль…
Никому ничего не проси на благо.
– Говорю же, братан, никогда, уволь!
…Под забором и (че там скрывать) под стягом.

Но сегодня все кошки черные,
Только небо, – как кошки, – рыжее.
– Вишь ты, спьяну слеза...
О чем же ей
Брызжется?
                                                      1 октября 2008 г.

2008

Пишу прямиком, интерактивно, в ресурс. По свежим следам. Настроение плохое.

© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/15676/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG