Опубліковано: 2008.09.22
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Василь Кузан

*  *  *

Ти вмила тіло місячним промінням                                                                      
І заплела у коси дві зорі,
Неначе ночі потаємне зілля
Сховала краплю сонця в бурштині.

По шовку шкіри котяться краплини,
Брунькують перса жагу до життя,
Свята любов взяла тебе на крила
Привчаючи в польоті до життя.

Нага і чиста, ніжна і солодка
Минаєш ти. Не ти – короткий сон.
Ти вмила тіло квітами і сонцем,
Я космосом упав у твій полон.                                              

2000
© Василь Кузан
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/15567/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG