Опубліковано: 2008.09.20
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Павло Вольвач

***

Господи, діждалися! Таке то...
Сонце йде по битому по склу.
Тиховійні пурхають пакети,
Надихають випити – малу…
Всім весна позатіка за шиї,                  
Вигріє всім сонце кишені.
Це не гроші – стане і мені:  
Сонячний повсюдний комунізм        
Рознесуть відмолоділі шини,            
І тебе, о, славо неутекла,
Ну, куди подінешся ти, к-хе…                          
Вранішня гора, суха і тепла,
Море, ледь навскісне і легке –
Шугонуть за сквером і об'яснять,
Затремтять у немовлятну синь.
Жар степів... “Свободу політв'язням!”
– червінь букв на пірсі... Й паруси…
Й тайни ті, що зроду не єднать їх,                              
(хоч і намагався, й надававсь):  
Натяки з-під вій і сяйва натяк –
З крем'яного шляху на Дамаск...




2007
© Павло Вольвач
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/15532/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG