Господи, діждалися! Таке то... Сонце йде по битому по склу. Тиховійні пурхають пакети, Надихають випити – малу… Всім весна позатіка за шиї, Вигріє всім сонце кишені. Це не гроші – стане і мені: Сонячний повсюдний комунізм Рознесуть відмолоділі шини, І тебе, о, славо неутекла, Ну, куди подінешся ти, к-хе… Вранішня гора, суха і тепла, Море, ледь навскісне і легке – Шугонуть за сквером і об'яснять, Затремтять у немовлятну синь. Жар степів... “Свободу політв'язням!” – червінь букв на пірсі... Й паруси… Й тайни ті, що зроду не єднать їх, (хоч і намагався, й надававсь): Натяки з-під вій і сяйва натяк – З крем'яного шляху на Дамаск...
|