Дбав про тебе Господь повітових небес,
             Вириваючи плоть з доль чужих і словес,
               Де повітря покраяне висками фрез,
           Там, де готика труб, де стоїть ДніпроГЕС.

               А за тім”ям лишалися хаос і чад.
           Долі й болі лишились хрестами стирчать.
           Понад план чавуни, п”ятирічки, парад –
         Десь пливуть в позапросторі. Може – над...

      Де, крім них, розчинились верстати й шприці,
         Пружні перса, пляшки, мікрофони в руці.
          По асфальту розплескані очі краси,
                 Нецензурні чиїсь голоси...

      ...Ну, а, може – зостались? Сховались за ріг?
            Невідомо. Незвідано. Тільки пан-Біг
           Пам”ятаючи все, пам”ятаючи всіх,
          Визначає ходу твоїх злодійських ніг...