Опубліковано: 2006.11.15
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Петро Паливода

Пісня про Лебедівку

Море синє аж до небокраю,
І трава у крапельках роси.
Знову моє серце завмирає
Від такої світлої краси.

Тут колись під благодатним небом
На святих дніпровських берегах
Збудував гніздо-хатину Лебідь,
Чи людина, чи величний птах...

Приспів:

Лебедівко моя лебедина,
Хто без тебе у світі цім я?
Ти - маленька моя батьківщина,
Ти - велика родина моя!

Крила розправляють лебедята -
Вирушають у далеку путь...
Виглядає їх лебідка-мати,
Рідні береги додому ждуть.

Повертайтесь у свою домівку,
Прилітайте, що б там не було -
Вас завжди зігріє Лебедівка -
Найрідніше на землі село.

Приспів (2)

2006
с. Лебедівка Вишгородського району Київської обл.

Пісня присвячена селу Лебедівці

© Петро Паливода
© музика: Валерій Титаренко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/1543/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG